Дренаж ділянки — один з найважливіших етапів в проектуванні території . Дренаж у будівництві — осушення ґрунту за допомогою канав або відкритих труб; сама система збору та відводу ґрунтових вод від ділянки і споруд з метою поліпшення агротехніки та будівництва будівель. Дренаж ділянки має на меті захист будівель від проникнення в них води , для підтримки мощених майданчиків і доріжок в сухому стані , для захисту фундаменту і підвальних приміщень від надмірної вологи , для запобігання загнивання коренів рослин , які не переносять застійне зволоження .
Надлишок вологи на ділянці небезпечний як для рослин, так і для будівель. Накопичення опадів ґрунті небезпечно та може привести до ослаблення фундаменту, зрушення стін, несучих конструкцій; підвали стають сирими, і в них утворюється цвіль. Через вогкість деформуються підлогові покриття та віконні рами.
Садовий дренаж роблять і при влаштуванні газону (щоб уникнути утворення калюж); при організації дитячих, спортивних майданчиків, при мощенні території (щоб уникнути деформації покриття).
Дренажні системи
Дренажна система — це інженерно — технічна споруда , що являє собою розгалужену структуру розташованих по всьому периметру ділянки пов’язаних один з одним труб ( дрен ) і дренажних колодязів. Дренажні системи регулюють водний баланс ґрунту , встановлюються на всіх ділянках ( для відводу опадів, що випадають або для зниження рівня ґрунтових вод). Види дренажів різноманітні; на влаштування дренажу впливають кілька факторів. Дренажні системи бувають різних видів залежно від того , для яких об’єктів використовується , який склад ґрунтів , ухил ділянки , розташування ґрунтових вод. Але, незалежно від типу дренажу , базові деталі дренажних систем збігаються; це дренажні труби ( дрени ) , дренажні колодязі , дренажні насоси.
Дрени — це підземні штучні водотоки (труби , порожнини). Їх види вкрай різноманітні , дрени розрізняють за призначенням ( осушувачі , колектори ) , конструкції і матеріалами: трубчасті ( гончарні , дерев’яні , пластмасові та ін. ) , порожнинні ( кротові , щілинні ), з заповнювачами . У дренах є перфораційні отвори , через які вода з ґрунту потрапляє всередину системи . Ще в минулому столітті дрени робили азбестоцементними і керамічними . Будівництво такого дренажу вимагало великих зусиль та витрат ; дрени швидко засмічувалися і приходили в непридатність. З появою полімерних матеріалів для гідромеліорації влаштування дренажу стало простіше , а термін служби самих дренажних систем значно збільшився. Сучасні технології дозволяють робити дрени з поліетилену ( глибина закладки не повинна перевищувати 3 м ) і ПВХ ( глибина може становити до 10 м). Такі дрени дуже довговічні , а дренаж ділянки прослужить не одне десятиліття.
Дренажні насоси призначені для видалення стічних вод. Зокрема, дренажні насоси застосовують для усунення скупчень води, що утворилися під час паводків, рясних опадів, в результаті аварій або з інших причин. Деталі дренажних насосів роблять з алюмінію, чавуну, бронзи, нержавіючої сталі або технічного полімеру. Застосування дренажних насосів широке: їх використовують, в тому числі, в поливі і зрошенні. Дренажні насоси застосовують у разі, якщо водовідводи знаходяться вище рівня води в водозбірному колодязі.
Дренажні колодязі — це пристосування для прочищення дренажної системи; їх роблять , як правило , з ПВХ , вони міцні , легкі в установці. Зазвичай дренажний колодязь ставлять на кожному вигині труби. Діаметр і обсяг дренажного колодязя розраховують виходячи з навантаження на дренажну систему. Як часто чистити дренаж , залежить від навантаження на нього ; інтенсивно експлуатовані дренажні системи потрібно чистити кожні п’ять — десять років.
Влаштування дренажу може бути відкритим і закритим. Відкритий дренаж ділянки проводиться там , де немає необхідності в зниженні рівня ґрунтових вод ( якщо ґрунтові води знаходяться на відстані глибше 2 м від поверхні) . Відкриті дренажні системи (поверхневий дренаж — зливова каналізація або точкове водовідведення ) складаються з відкритих каналів , що знаходяться на відстані та укріплені щоб уникнути розмиву. Відкритий дренаж прекрасно впорається з атмосферними опадами , він простий в установці та обслуговуванні , але не знижує рівень ґрунтових вод.
Лінійний водовідвід (зливову каналізацію) використовують для збору атмосферних опадів з досить великих територій. Лінійна дренажна система складається з заглиблених дренажних жолобів (каналів, водостоків), які закріплюються цементним розчином або встановлюються в доріжки, наприклад. Зверху на них встановлюють грати з чавуну або сталі. Ринви для подібного дренажу вибирають від навантаження на дренажну систему. Зливова каналізація ефективна і досить проста в установці.
Глибинні дренажні системи
Якщо ґрунтові води проходять на ділянці на глибині менше 2 метрів , то до питання дренажу потрібно підійти більш відповідально. У цьому випадку застосовують закритий ( глибинний ) дренаж. Такі дренажні системи виконані з дрен , які прокладають на певній глибині і обкладають спеціальним піщано — щебеневим фільтром. Такі дренажні системи на ділянці не видно , вони не зіпсують дизайн саду . Глибинний дренаж знизить рівень ґрунтових вод , однак , він складніше , ніж відкритий дренаж , зажадає проведення великої кількості земляних робіт із застосуванням спеціальної техніки. Тому проектування дренажу потрібно обмірковувати на початкових етапах благоустрою території.
Влаштування дренажу краще довірити професіоналові. Будь-які неточності можуть звести Ваші зусилля до мінімуму або зовсім порушити водний баланс на ділянці , ускладнивши ситуацію .
Дренаж фундаменту
Особливу увагу слід приділити дренажу фундаменту , так як надлишок вологи може привести до небажаних наслідків , про які згадувалося вище. Якщо потрібно тільки відвести від будинку опади , то встановлюйте зливову каналізацію ( ливневку ) , а якщо ґрунтові води проходять близько до поверхні , то потрібно робити глибинний дренаж фундаменту. Глибина закладки дренажу і ухил визначається індивідуально для кожної ділянки. Часто при закладці дренажу фундаменту додатково використовують гідроізоляцію.
Влаштування садового дренажу
Садовий дренаж роблять за різними технологіями. Але основні принципи устрою дачного дренажу полягають у наступному:
- дно траншей потрібно ретельно утрамбувати і вирівняти (наприклад , сухою сумішшю вапняної щебінки і крупного піску);
- для того щоб вода легше проникала в дрени , їх можна обсипати водопроникним матеріалом , обсипка проводиться пошарово , а найближче до дрени розташовують щебінь або гравій ;
- між шарами піску і щебеню укладають геотекстиль ;
- зверху на дрени укладають ґрунт.
По дренам вода надходить у водоприймальний колодязь, який розташовують на найнижчому рівні ділянки . Вода в такому колодязі накопичується до певного рівня , а потім її забирають для поливу , наприклад. Глибина поглинального колодязя повинна бути не менше 3 м. Його дно не бетонують , а роблять пошарову засипку з щебеню і піску , через яку вода потрапляє в нижчі ґрунтові шари . Глибина поглинального колодязя залежить від водопроникності ґрунту ( чим вона менша , тим глибше повинен бути колодязь і більше об’єм засипки ) .
Люки на ділянці можна замаскувати різними декоративними предметами — вазами , лавками. Втім , можна укласти на них землю , попередньо накривши люк плівкою.
Дренаж ділянки можна закладати в будь-яку пору року (але в зимовий час витрати збільшаться).
До речі , проблеми щодо зниження ґрунтових вод допомагає вирішити вертикальне планування ділянки. Створення штучного рельєфу за допомогою геопластики і терасування — відмінне планувальне рішення , яке має ряд переваг.
Дренаж потрібно робити і при влаштуванні клумб , альпінаріїв , посадці композицій з рослин , що не переносять застійне зволоження , посадці плодових та інших дерев. Рослини , які страждають від перезволоження , хворіють ; на стовбурах утворюється цвіль , лущиться кора , сохнуть гілки . При організації клумб і альпійських гірок не забудьте зробити дренажну подушку з гравію , щебеню , битої цегли , наприклад.
Проконсультуватися і замовити послуги з влаштування дренажу можна, зателефонувавши за номером: